Інфразвук. Природа. Методи захисту.

12

Інфразвук—це наливання у повітрі, у рідкому або твердому середовищах з частотою менше 16 Гц.

Інфразвук людина не чує, однак відчуває; він справляє руйнівну дію на організм людини. Високий рівень інфразвуку викликає порушення функції вестибулярного апарату, зумовлюючи запаморочення, біль голови. Знижується увага, працездатність. Виникає почуття страху, загальна немічність. Існує думка, що інфразвук сильно впливає на психіку людей.

Всі механізми, які працюють при частотах обертання менше 20 об/с випромінюють інфразвук. При русі автомобіля зі швидкістю понад 100 км/год він є джерелом Інфразвуку, який утворюється за рахунок зриву повітряного потоку з його поверхні. У машинобудівній галузі інфразвук виникає при роботі вентиляторів, компресорів, двигунів внутрішнього згорання, дизельних двигунів.

Неефективні також засоби індивідуального захисту. Дієвим засобом захисту є зниження рівня інфразвуку в джерелі його випромінювання. Серед таких заходів можна виділити такі:

- збільшення частот обертання валів до 20 і більше обертів на секунду;

- підвищення жорсткості коливних конструкцій великих розмірів;

- усунення низькочастотних вібрацій;

- внесення конструктивних змін у будову джерел, що дозволяє перейти з області інфразвукових коливань в область звукових;

- у цьому випадку зниження може бути досягнуте застосуванням звукоізоляції та звукопоглинання металів.

57. Вібрація. Її походження, вплив на людину. Захист від вібрації.

Робота переважної більшості машин незмінно супроводжується вібрацією і шумом, що генерується ними. Вібрація і шум наслідки переміщення та рухів, закладених у принцип дії машини.

Вібрація це складини коливний процес пружних тіл, що характеризується періодичністю зміни амплітуди коливань, віброшвидкості віброприскорення та частоти коливань.

Встановлено, що вібрація передчасно виводить з ладу машини та обладнання, обмежує їх технологічні можливості, негативно впливає на організм людини.

Вібрація підвищеної частоти (> 16 .20 Гц), як правило, проявляється у вигляді шуму. В зв'язку з цим зниження вібрації звичайно рівнозначне зниженню шуму, тобто можна говорити про віброакустичний комфорт.

Загальна вібрація залежно від джерела виникнення може бути трьох категорій:

1 – транспортна вібрація, яка діє на операторів (водіїв) транспортних засобів при перевезенні вантажів, на транспортних дорогах тощо;

2 – транспортно-технологічна вібрація, яка діє на операторів машин при переміщенні вантажів, на виробничих майданчиках, платформах (екскаваторів, баштових кранів, гірничих машин та ін.);

3 – технологічна вібрація, яка діє па операторів спеціальних верстатів та верстатного обладнання, на яких відсутні джерела вібрації, що перевищують гігієнічні нормативи.



Залежно від способу дії вібрації на тіло людини її поділяють на місцеву (локальну) вібрацію, яка передасться через руки людини, та загальну, яка передасться на тіло стоячої або сидячої людини через ноги. Як свідчить практика, часто ці два фактори співпадають.

Ступінь та характер дії вібрації на організм людини залежить, від виду вібрації, її параметрів та напрямку дії. Тіло людини можна вважати як масу з пружними елементами.

Вібрація передається людині як безпосередньо під час її контакту з машиною, так і через конструкції, підлогу, спричиняючи при цьому загальну вібрацію людського тіла, що проявляться в його коливаннях. Із збільшенням амплітуди цих коливань (вібрації) збільшується енергія коливних рухів, реакція людини на них сильнішає. Особливо шкідливі для людини вібрації і частотою 6 .9 Гц, близькою до частоти коливання її тіла.

При дії вібрації на організм людини спостерігаються зміни в діяльності серцевої та нервової систем, спазм судин, зміни у суг­лобах, що призводить до обмеження їх рухомості. При нетрива­лій дії вібрації працівник передчасно втомлюється, при цьому йо­го продуктивність праці знижується. Тривала дія вібрації може спричинити професійне захворювання - вібраційну хворобу. Під час розвитку цієї хвороби з'являється оніміння, відчуття повзання мурашок, біль у суглобах тощо. Потрібно зазначити, що ефектив­не лікування вібраційної хвороби можливе лише на ранній стадії її розвитку. Особливо небезпечна вібрація робочих місць з часто­тою, яка є резонансною з частотою коливання окремих органів чи частин тіла людини, що може призвести до їх механічного по­шкодження. Для більшості внутрішніх органів людини частота власних коливань становить 6-12 Гц. Ступінь та характер впливу вібрації на організм людини залежить не лише від виду та пара­метрів, а також і від напрямку її дії. Особливо чутливий організм людини до вертикальної загальної вібрації, коли коливання пере­даються від ніг до голови.

Заходи та засоби захисту від вібрації за організаційною оз­накою поділяються на колективні та індивідуальні .

Колективні заходи та засоби віброзахисту можна підрозді­лити за такими напрямами:

- зниження вібрації в джерелі її виникнення;

- зменшення параметрів вібрації на шляху її поширення від джерела;

- організаційно-технічні заходи;

- лікувально-профілактичні заходи.

Зменшення вібрації в джерелі її виникнення досягається шляхом застосування таких кінематичних та технологічних схем, які усувають чи мінімально знижують дію динамічних сил. Так, вібрація ослаблюється при заміні кулачкових та кривошипних механізмів на механізми, що обертаються з рівномірною швидкі­шім, механічних приводів - на гідравлічні та ін. Зменшення віб­рації досягається також статичним та динамічним зрівноваженням механізмів та об'єктів, що обертаються.

Контакту працівника з віброоб'єктом, а відтак і шкідливої дії вібрації можна уникнути шляхом використання дистанційного керування, автоматичного контролю та сигналізації, а також за­стосування захисного огородження. Якщо цього досягти немож­ливо, то необхідно при контакті працівника з віброоб'єктом до­могтися зменшення параметрів вібрації на шляху її поширення від джерела змушувальної сили. Це можна досягти за допомогою вібропоглинання, віброгасіння та віброізоляції.

Вібропоглинання (вібродемпфірування) полягає в штучному збільшенні втрат у коливальній системі, при цьому енергія вібра­ції перетворюється у теплову. На практиці для цього найчастіше використовують конструктивні матеріали з великим внутрішнім тертям (пластмаси, сплави марганцю та міді, магнієві сплави то­що) або наносять на поверхні, що вібрують, шар пружно-в'язких матеріалів, які збільшують внутрішнє тертя у колишній системі (покриття поверхонь, що вібрують, гумою та пружно-в'язкими мастиками на основі полімерів, мащення вузлів та з'єднань).

Динамічне віброгасіння полягає у збільшенні реактивної опору коливної системи. Засоби динамічного віброгасіння принципом дії поділяються на ударні та динамічні віброгасники

Віброізоляція полягає у введені в коливну систему додатко- ного пружного зв'язку, який перешкоджає передачі вібрації від рб'єкта, що вібрує, до основи, суміжних конструкцій чи людини.

Віброізоляція є єдиним ефективним способом зменшення вібрції, що передається на руки від ручного механізованого інмтрумента. Для цього держак відокремлюється від корпуса інстірумента, що вібрує, за допомогою пружного елемента.

Пружні елементи, що вводяться у коливну систему (віброізолятори, амортизатори), можуть бути пружинні, гумові, гідрав­лічні, пневматичні та комбіновані.

Комплекс лікувально-профілактичних заходів захисту від вібрації передбачає:

- попередній та періодичні медичні огляди;

- заборону допуску до вібраційних робіт осіб, молодших і» років, та таких, що мають відповідні протипоказання у стані і міров'я;

- лікувальну гімнастику та масаж рук;

- спеціальні режими праці та відпочинку

- Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) від вібрації за місцем контакту працівника з об'єктом, що вібрує, підрозділяються:

- ЗІЗ для рук (рукавиці, рукавички, прокладки);

- ЗІЗ для ніг (спеціальне взуття, підметки, коврики, наколін­ники);

- ЗІЗ для тіла (нагрудники, пояси, спеціальні костюми).

58. Шум. Джерела шуму, вплив на людину, захист від шуму

У сучасному світі в умовах науково-технічного прогресу шум став одним із суттєвих несприятливих чинників, що впливають ні людину. Зростання потужностей сучасного устаткування, машин, побутової техніки, швидкий розвиток усіх видів транспорту при­звели до того, що людина на виробництві та в побуті постійно знаходиться під впливом шумів досить високої інтенсивності.

Шум – це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю корисних сигналів і негативно впливають на людину. Фізична сутність звуку – це механічні коливання пружного середовища (повітря, рідини). Під час звукових коливань утворюються області зниженого і підвищеного тиску, що діють на слуховий аналізатор (мембрану вуха).

Шум буває: механічного походження, який виникає внаслідок ві­брації під час роботи механізмів та устаткування, а також пооди­ноких чи періодичних ударів у з'єднаннях деталей та конструк­цій; аеродинамічного походження, який виникає при подачі газу чи повітря по трубопроводах, вентиляційних системах або їх стравлюванні в атмосферу; гідродинамічного походження, який виникає внаслідок процесів, що проходять у рідинах (гідравлічні удари, кавітація, турбулентність потоку); електромагнітного по­ходження, який виникає внаслідок коливання елементів електро­механічних пристроїв під впливом змінних магнітних полів.

Джерелами шуму є: більшість видів транспорту, насосне обладнання; вентиляційне обладнання, включаючи системи димовидалення та підпору повітря у шахти ліфтів; електрообладнання; холодильні системи; ліфти; обладнання котельних; трансформаторні та дизельні підстанції тощо.

Постійна дія сильного шуму може не лише негативно вплинути на слух, але й викликати інші шкідливі наслідки – дзвін у вухах, запаморочення, головний біль, підвищення втоми, зниження працездатності. Шум у виробничих умовах негативно впливає на працівни­ки: послаблює увагу, посилює розвиток втоми, сповільнює реак­цію на небезпеку. Внаслідок цього знижується працездатність та підвищується імовірність нещасних випадків. Тому питання бо­ротьби з шумом на сьогодні є актуальним майже для усіх галузей ішробництва. Внаслiдок непреривного впливу на слух людей iнтенсивного шуму на виробництві може виникнути професійна глухота або різка втрата слуху - туговухість. Шум руйнує нервову систему, послаблює увагу, пам'яті.

Шум має акумулятивныий ефект, тобто акустичні подразнення, накопичуючись в організмі людини, все сильніше пригнічують нервову систему. Тому перед втратою слуху від впливу шумів виникає функціональний розлад центральної нервової системи. Особливо шкідливий вплив шуму позначається на нервово-психічній діяльності людини. Процес нервово-психічних захворювань вищий серед осіб, що працюють у гомінких умовах, ніж у людей, що працюють у нормальних звукових умовах.Шум підступний, його шкідливий вплив на організм відбувається незримо, непомітно. Організм людини проти шуму практично беззахисний.

Заходи та засоби захисту від шуму поділяються на колекти­вні та індивідуальні, причому останні застосовуються лише тоді, коли заходами та засобами колективного захисту не вдається знизити рівні шуму на робочих місцях до допустимих значень. Призначення засобів індивідуального захисту (313) від шуму - пере­крити найбільш чутливі канали проникнення звуку в організм - вуха. Тим самим різко послаблюються рівні звуків, що діють на барабанну перетинку, а відтак - і коливання чутливих елементів внутрішнього вуха.

До 313 від шуму належать: навушники, протишумові вклад­ки, шумозаглушувальні шоломи. Вибір 313 обумовлюється видом іа характеристикою шуму на робочому місці, зручністю використання засобу під час виконання даної робочої операції та конкре- іними кліматичними умовами.

Засоби колективного захисту від шуму поділяються за такими напрямами:

- зменшення шуму в самому джерелі;

- зменшення шуму на шляху його поширення;

- організаційно-технічні заходи;

- лікувально-профілактичні заходи.

Зменшення шуму у самому джерелі - найбільш радикальний засіб боротьби із шумом, що створюється устаткуванням. Це досягається за допомогою таких захо­дів та засобів:

- удосконалення кінематичних схем та конструкцій устат­кування;

- проведення статичного та динамічного зрівноважування і балансування;

- виготовлення деталей, що співударяються, та корпусних деталей з неметалевих матеріалів (пластмаси, текстоліту, гуми);

- чергування металевих та неметалевих деталей;

- підвищення точності виготовлення деталей та якості скла­дання вузлів і устаткування;

- зменшення зазорів у з'єднаннях шляхом зменшення при­пусків; застосування мащення деталей, що труться, тощо.

Організаційно-технічні засоби захисту від шуму передбача­ють: застосування малошумних технологічних процесів та устат­кування, оснащення шумного устаткування засобами дистанцій­ного керування, дотримання правил технічної експлуатації, про­ведення планово-попереджувальних оглядів та ремонтів. До за­ходів лікувально-профілактичного характеру належать: попере­дній та періодичні медогляди, використання раціональних режи­мів праці та відпочинку для працівників шумних дільниць та це­хів, допуск до „шумних" робіт з 18 років тощо.

Засоби та заходи колективного захисту, що зменшують шум на шляху його поширення, підрозділяються на архітектур­но-планувальні та акустичні.

Архітектурно-планувальні заходи щодо захисту від шуму передбачаються під час проектування, реконструкції та експлуа­тації підприємства (цехів, дільниць). Вони дозволяють змен­шити вплив виробничих шумів на працівників нешумних вироб­ництв та мешканців житлових масивів, що розташовані поруч з підприємством.

Метод акустичного екранування застосовується:

- акустифнв екрани, що встановлюється між джерелом шуму та робочим місцем і являє собою певну пере­шкоду на шляху поширення прямого шуму, за якою виникає зву­кова тінь.

- звукопоглиначі. Для ефективного звукопоглинання мате­ріал повинен мати пористу структуру, причому необхідно, щоб пори були відкриті зі сторони звукової хвилі і мали якнайбільше з'єднань між собою.

- глушники шуму- це ефективний засіб боротьби із шумом аеродинамічного походження, який виникає під час роботи вен­тиляційних систем, пневмоінструменту, газотурбінних, дизельних, компресорних та деяких інших установок.


7161618273265360.html
7161668371930578.html
    PR.RU™